З Олексієм мене познайомила моя найкраща подруга Людмила. Це сталося на одній з вечірок, які ми з друзями часто організовували. У моєму житті завжди було багато друзів і подруг. Але Людмила була найближчою і найріднішою. Ми дружили ще зі школи, були кращими подружками. Багато що пережили разом, всього і не перерахувати. Ми довіряли одна одній найбільші таємниці.
Я почала зустрічатись з Олексієм і вже через пів року ми одружилися, а ще через рік в нас з’явилася донька. Моя подруга стала для неї хрещеною мамою. Але в один момент якось все змінилося, я стала помічати що Людмила почала якось віддалятись. Наші зустрічі стали рідшими, дзвінки звелися до мінімуму. Я не розуміла в чому справа, але припускала що це може бути пов’язано з моєю заклопотаністю.
Я приділяла багато уваги донці і чоловіку, а на друзів і подруг часу у мене ніяк не вистачало. Людмила ж любила шумні компанії і веселий відпочинок, чого я на даний момент дозволити собі не могла. Але я помилялась, справа була зовсім в іншому.
Якось я гуляла на вулиці з донькою і зустріла одного свого друга Данила. Ми давно не бачилися і почали спілкуватись. Коли ми вже збирались попрощатись, він мені сказав, що знає те, про що довго не наважувався мені розповісти, але мовчати він більше не може, так як дуже мене поважає. Данило розповів мені, що між Людмилою і Олексієм вже давно є зовсім не дружні стосунки.
Я не могла в це повірити. І вирішила запитати про це свого чоловіка. На диво він не став заперечувати і у всьому зізнався. На додаток сказав, що планував сам про все розповісти. Я не могла в це повірити, в мене аж мову відібрало. Дві найдорожчі мені людини мене зрадили. Не буду описувати все, що я відчувала в той момент, не дай Боже комусь відчути те саме.
Олексія я вигнала в той же ж вечір. Подругу викреслила зі свого життя назавжди. Минуло вже три місяці, я вже трохи охолола від пережитого, всю себе віддаю дитині. Відтоді мені дуже складно довіряти людям, намагаюся не думати про зраду, але поки виходить погано.