Ця історія одного чоловіка, який звернувся до громадськості за підтримкою, адже був доведений просто до точки холодним ставленням жінки, яка повинна була б любити його, адже була з ним. Ось, що він написав:
«Наступного тижня повинно було відбутися весілля моєї улюбленої падчерки. Знаєте, вона була мені, як рідна дочка, але моя жінка все ще любила її батька і все робила для того, щоб він був присутній в її житті.
Кілька років до закінчення школи і весь час навчання в університеті – дівчинка разом з мамою жили під моєю стріхою. Я повністю оплачував навчання і купив пасербиці машину, щоб вона могла добиратися до університету самостійно.
Батько-нероба моєї малої втік з міста, як дізнався про весілля, розбивши серце обом моїм дівчаткам. На це весілля запросили близько 250 гостей, і я вирішив, що хотів би запросити близько 20 своїх друзів. Мій список включили в загальний і я попередив друзів, що вони отримають запрошення.
За пару днів до весілля я зустрів друга і запитав його, чи прийде він? Він же показав мені «повідомлення», яке отримав і сказав, що навіть не запрошений. Мого імені там не було, хоча я виростив цю дівчинку і покрив усі витрати. Зате, було ім’я батька і матері.
Це привело нас до великого конфлікту з моєю жінкою. Вона заявила, що 250 чоловік – це занадто багато і я зможу запросити людей, якщо хтось із тих 250 відхилить запрошення.
Це було принизливо і навіть боляче. Я ніколи не думав, що потраплю в подібну ситуацію.
Ось, після цього і відбулося саме «цікаве». На недільну вечерю до підготовки весілля прийшов «справжній» тато. Дівчинка оголосила при всіх, що він прийшов і ось, зможе відвести її до вівтаря. Всі почали аплодувати. А я вирішив сказати тост.
– Дякую всім, що прийшли. Я хочу сказати тост і подякувати цій сім’ї за довгих десять років, коли я був її частиною, а так же, сказати спасибі нареченому і нареченій за те, що вони відкрили мені дещо важливе.
Гості обмінялися приємними посмішками.
– Багато років я думав, що я глава цієї сім’ї. Але ні, весь цей час я був нічим іншим, як банкоматом, що видає гроші по першому ж заклику. Я довго це терпів, але тепер я розумію, що я не заслуговую цього звання. І я хочу передати всі свої матеріальні виплати своєму наступнику – “справжньому” батьку нареченої!
– Тепер Ви всі вільні!
Скажете, що я вчинив егоїстично? А що б поділи Ви? Я ж не мав ніякого відношення до цього весілля.
Саме так все і закінчилося.
А сьогодні я обдзвонив всі місця, де вклав аванс за весільні послуги. Гроші я втратив тільки за місце проведення, інші легко повернули гроші. І того, я отримав назад близько 40 тисяч доларів.
Адже вона так хотіла, щоб її «справжній» тато відвів її до вівтаря. Так, нехай і оплатить тобі весілля!
Тепер вони не живуть у мене, а переїхали до нареченого. Ну, що ж, бажаю їм щастя.