Ця історія про сербську бабусю по імені Олга Бошкович. Їй вже сімдесят сім.
Жінка доводить, що любляча мати здатна на все. Вона вже цілих п’ятдесят дев’ять років носить сина, який паралізований, на своїй спині.
Чоловікові, якого звуть Предраг, вже п’ятдесят дев’ять років, і любляча мати виховує його на самоті.
Батько Предрага ні разу не бачив сина. Він кинув Олгу, як тільки дізнався, що вона вагітна.
Рідні жінки були проти пологів, але Олга дуже хотіла дитину. Вона не могла від нього відмовитися.
Однак Предраг народився паралізованим, але і це не змусило Олгу передумати. Вона вирішила, що присвятить синові всю себе.
Олга носила сина в школу, і носить до сих пір, хоча він вже давно є дорослим чоловіком.
Чомусь жінка не хоче використовувати інвалідну коляску. А сам Предраг вміє однією лівою рукою робити різні речі з дерева. Їх роздаровує знайомим і друзям.
Останнім часом Олга відчуває, що їй стає все важче. Але найбільше вона переживає за сина, якому буде дуже важко без неї.