Він був такою крихіткою, коли з’явився на світ. Ви, ймовірно, були просто в захваті. Цей маленький живий малюк – ваш син, найрідніша істота на світі. Він дивився на вас так уважно, а ще потребував вашої уваги, був залежний від вас. Ви були для нього цілим всесвітом.
Може бути, він плакав, не бажаючи йти в садок, тому що це так складно: розлучатися з вами, нехай навіть на пару годин. Ви відповідали на всі його дурні питання: чому небо блакитне, чому місяць такий яскравий, чому собаки гавкають.
Ви втішали його, якщо його ображали в школі. Він не хотів йти туди на наступний день, але ви направляли і вмовляли, м’яко і з любов’ю. Ви пам’ятаєте всі синці і садна, дірки на штанях, іграшки, які він просив купувати: ви не розуміли, навіщо вони йому, але не могли відмовити. Час так швидко летить. Ви пам’ятаєте, як він вперше закохався в дівчинку?
Ваш син ставав все старшим, розумнішим, набирався досвіду у всіх сферах життя. Він брав різні рішення, відчував, любив, переживав про щось своє, не завжди ділився з вами. І це нормально, це звичайне явище.
Ви були поруч, коли він закінчив школу, коли отримав атестат, і навіть коли пішов в армію. Ваше серце готове було розірватися, але ви завжди вірили в те, що ваша дитина впорається з усіма випробуваннями, які підготувало для нього життя. Інакше і бути не могло.
Він повернувся з армії виснаженим, але з палаючим поглядом, такий дорослий і вольовий. І дуже скоро познайомив вас зі своєю обраницею, з дівчиною, в яку закохався. А потім ще з однією. Ви не встигали стежити, як одна жінка змінювалася іншою. Начебто вони всі були не так вже й важливі. І ось він вирішив одружитися, нарешті, визначившись зі своїм вибором.
Це жахливе відчуття втрати. Син залишає вас, він іде до іншої жінки, у нього буде своя сім’я, в якій немає для вас місця. Тепер та, інша буде любити його, піклуватися про нього, готувати йому омлет вранці. Вона стане для нього новим всесвітом. І це той факт, який необхідно прийняти.
Ні в якому разі не можна заважати щастю своєї дитини. Не потрібно стежити за його дружиною, контролювати, як вона доглядає за вашим сином, чи правильно готує, чи добре пере. Ваша дитина любить її такою, яка вона є, з усіма перевагами і недоліками. Вона не повинна бути вашою копією.
Ви можете все зіпсувати, якщо будете намагатися нав’язувати свої порядки. Це не так вже й складно.
Ваш син вас не покинув. Він завів власну сім’ю, і це природний хід життя. Так і повинно відбуватися. Він не міг жити з вами вічно.
Ви завжди будете пов’язані зі своєю дитиною, ніхто не зможе зруйнувати цей зв’язок, він міцніший будь-яких ланцюгів. Він ніколи вас не покине, навіть якщо буде жити зовсім далеко, нехай навіть в іншій країні. Ваш син завжди буде вас любити, де б він не був.
Ви не можете змусити його бути весь час поруч з вами. Це егоїстично і протиприродно. Це може зруйнувати все життя вашої дитини.
Все життя ви збирали любов, щоб дарувати її синові. Тепер він її не потребує так сильно. Подаруйте свою любов комусь ще, в світі так багато тих, кому це потрібно. Використовуйте свої почуття для творчості або підтримки інших людей. Нічого не скінчено.
Син завжди любив вас і поважав вашу мудрість. Не варто розчаровувати його. Не перетворюйтеся в противну стару жіночку, яка не здатна відпустити його. Це безглуздо, а ще загрожує різними поганими наслідками для вашої дитини. Нехай він просто буде щасливий. І ви теж будьте.