Бабуся говорила «Постав чоловіка на перше місце, а – дітей на друге. Щасливими будуть усі».
У багатьох жінок і чоловіків пріоритети розташовані в такому порядку: спочатку – діти, потім – друзі, а чоловік (дружина) … лише на третьому місці. Джерело
Бабуся говорила, що шлюб – це не жарт. Відкладання чоловіка на другий план у вашому житті є сумною подією.
Якщо ви хочете, щоб він тривав до кінця вашого життя, ставтеся до нього відповідно. Якщо ви візьмете паузу і подумаєте про це, то зрозумієте, що так і повинно бути. Вам потрібно поставити свій шлюб на перше місце.
Міцний шлюб – це найкраще, що ви можете дати своїм дітям. Вони відчувають себе в безпеці, вони відчувають себе коханими, коли бачать, що їхні батьки працюють в одній команді, докладають зусиль, виявляють повагу, прихильність і відносяться один до одного, як люблячі люди, навіть після стількох років спільного життя.
Якщо ви поставите свого чоловіка на перше місце, ваш шлюб буде тривати до кінця життя. Якщо ви хочете, щоб ваш шлюб тривав все життя, приділіть йому ту увагу і прикладіть ті зусилля, яких він заслуговує.
Ваші діти будуть жити з вами всього два десятка років. Поставити свій шлюб на круїз-контроль на 20 років, в той час як ви сфокусуєте свою увагу на дітях, – це все одно що заснути за кермом – і в тому, і в цьому випадку вас буде чекати фaтальний результат.
Коли діти покинуть батьківський будинок, ваш чоловік залишиться один. Якщо ви поставите його на останнє місце в списку своїх пріоритетів (і будете думати, що це смішно), він буде останнім дурнем, якщо вирішить залишитися з вами.
Чоловік і дружина – це не сусіди по кімнаті, це партнери і кoxанці. Якщо ваші діти стають центром вашої Всесвіту … роль дружини відмupає. Згодом ви почнете відчувати себе таксистом, пакувальником обідів і контролером домашніх завдань.
Ви і ваш чоловік будете настільки зайняті, зосередившись на всьому, крім один одного, що ви поступово віддалитеся. Спочатку ви відчуваєте себе дуже зайнятими, а потім ви починаєте відчувати себе сусідами по кімнаті.
Ви звикаєте до цієї рутини, вважаючи, що це просто такий життєвий період. І ви маєте рацію, це дійсно життєвий період, який називається «початок кінця».
І ось діти йдуть від вас – і ви вже не можете згадати, чому ви взагалі вирішили одружитися.
Якщо ви хочете правильно виховати своїх дітей, тоді не робіть їх центром свого Всесвіту. Інакше вони перетворяться на дорослих, які будуть думати, що весь світ крутиться навколо них.
Хіба ви не хочете, щоб ваші діти виросли і створили шлюби з тими, хто їх буде ставити на перше місце? Звичайно, ви про це мрієте! Тому ваша з чоловіком робота полягає в тому, щоб показати, як це виглядає насправді. Спочатку покажіть їм приклад на своєму власному шлюбі.
Поставити свій шлюб на перше місце насправді дуже легко. Все, що вам потрібно зробити, це знайти способи зробити так, щоб ваш чоловік відчував себе бажаним.
Зустрічайте його після роботи біля дверей, показуйте, що завжди раді бачити його.
Не тримайте на нього образи і не зліться на чоловіка за те, що він сказав вам минулого тижня щось образливе.
Приносьте йому каву щоранку.
Як можна частіше обіймайте і тримайте за руки.
Надсилайте йому протягом дня теплі смс (хоча б «постійно думаю про тебе, милий»).
Зробіть свою спальню зоною без дітей – поясніть своїм чадам, що це тільки «ваш простір».
Говоріть своєму чоловікові «Я люблю тебе» кожен день так, щоб це бачили і чули діти.
Складайте плани на наступний тиждень у неділю всією сім’єю, що дозволить полегшити ваші домашні турботи.
Якщо подумати, то в цьому немає нічого складного.
Для початку поставте свого чоловіка на перше місце серед ваших пріоритетів, після чого ваше життя стане набагато простіше. Мої мама з татом в шлюбі вже 45 років. Досі пам’ятаю, що коли тато приходив додому, він спочатку обіймав маму.
Пам’ятаю, що ми повинні були зачекати з вечерею до тих пір, поки батько не повернеться з роботи, як би пізно це не трапилося. Навіть в дитячі роки я розуміла, що ми чекаємо тата не тому, що мої батьки хочуть, щоб ми не стільки повечеряли разом всією родиною, а тому, що, в першу чергу, вони хочуть повечеряти один з одним.
Також пам’ятаю, як тато кожен день говорив мамі, що любить її і ніколи не забував цілувати її перед виходом на роботу. Вони на моїх очах змоделювали шлюб, про який я мріяла.
Я хотіла бути найважливішою річчю в житті свого чоловіка і хотіла ставитися до нього так само. Ніколи не відчувала дефіциту в любові, як раз навпаки – я була оточена нею. Знала, що мій батько любить мене, але так само розуміла, що більше всього на світі він любить маму. Саме так і повинно бути.